Хто відкрив Африку?

Хто відкрив Африку?
Опубліковано 14. 06.

2013 10: 00 В рамках розширення наукового співробітництва між країнами БРІКС відбулася біологічна експедиція у важкодоступні райони Драконових гір (ПАР і Лесото), організована Чарні Кремер (Інститут захисту рослин ПАР) і Філіпом Четверіковим (СПбДУ, кафедра зоології безхребетних) з метою вивчення біорізноманіття півдня Африканського континенту. Маршрут експедиції проходив вздовж кордону ПАР (провінція Квазулу-Натал) і Лесото по північних схилах Драконових гір, далі на південь до Індійського океану, до гирла річки Мтемту і потім на північ в гори Лебомбо. У ході експедиції були знайдені нові види шкідливих кліщів-фітопаразітов, а також зібрано унікальний матеріал по кровосисних двокрилим і водним найпростішим, що поповнив колекційні фонди кафедри зоології безхребетних СПбДУ.

За словами доктора біологічних наук Марії Сергіївни Раутіан, особливу цінність у зібраному матеріалі представляють рідкісні африканські штами інфузорій-парамецій з узбережжя Індійського океану. Ці штами були виділені з водних проб в лабораторії і внесені до реєстру колекції видів парамецій СПбДУ (Culture Collection of Ciliates and their Symbionts, CCCS) найбільшої колекції парамецій в світі. Організатори експедиції фахівці з еріофіоідним кліщів, маловідомій групі мікроскопічних фітопаразітов, вивчення яких має важливе економічне значення. Еріофііди не видно неозброєним оком, вони висмоктують сік рослинних клітин, при цьому з їх слиною всередину рослини потрапляють особливі токсини, що викликають утворення різних каліцтв, наприклад, відьомський мітли або добре відомі дачникам збільшені нирки на смородині або ліщині, — розповів Філіп Четвериков. Еріофііди — небезпечні шкідники сільськогосподарських культур, здатні переносити фітовірусів (збудники вірусних захворювань рослин).

Значення досліджень по цій групі кліщів останнім часом зростає у зв’язку з ростом міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією. У більшості розвинених країн особливі служби проводять постійний моніторинг експортної та імпортної продукції, щоб вчасно виявити в продуктах (або іншому рослинному матеріалі) шкідливих кліщів і оголосити карантин, — пояснив Філіп Четвериков. Наприклад, моя колега Чарні Кремер регулярно отримує матеріал з привізних партій фруктів, овочів і декоративних рослин, і тільки після її експертизи ця продукція може надійти на прилавки магазинів. У нашій країні цього поки немає, але, можливо, скоро ми прийдемо до необхідності більш жорсткого контролю, оскільки можливі збитки в масштабах країни можуть досягати сотень мільйонів доларів. Крім прикладних аспектів, пов’язаних з шкідливістю кліщів для рослин, Філіп Четвериков і Чарні Кремер вирішують фундаментальні завдання, пов’язані з особливостями спільної еволюції кліщів і їх рослин-господарів.

Цьому сприяє застосування просунутих методів електронної та конфокальної скануючої мікроскопії, а також проведення молекулярних досліджень. У цій роботі нам особливо допомагають співробітники Ресурсного центру електронної мікроскопії та мікроаналізу СПбДУ Наталія Овчинникова і Костянтин Бенкен.

Це велика удача, що в даний час в нашому університеті організовані такі потужні ресурсні центри (нітрохи не поступаються зарубіжним!), Де є можливість проводити дослідження на сучасному рівні, звернув увагу Філіп Четвериков. У майбутньому спільні роботи російських і південно-африканських вчених продовжаться і, можливо, вже восени відбудеться наступна експедиція в околиці Кейптауна, де розташоване особливе Капськоє флористичне царство, неймовірно багате рідкісними ендемічними видами рослин.

Хто відкрив Африку?

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!




Добавить комментарий